Під час надання медичних послуг між пацієнтом та лікарем виникають специфічні правові відносин, в яких кожна із сторін є носієм конкретних прав та обов”язків.

Конституцією України закріплено право кожної фізичної особи на отримання медичної допомоги. Стаття 49 Конституції України наголошує, що саме держава створює всі умови для ефективного та доступного для всіх громадян медичного обслуговування. Крім того, у державних та комунальних закладах охорони здоров”я медична допомога повинна надаватися безоплатно.

Отже, для того щоб бути суб”єктом медичних правових відносин, необхідно мати правоздатність та дієздатність, котрі об”єднуються поняттям правосуб”єктності (тобто особа не тільки здатна мати певні права, але й нести юридичні обов”язки). Також фізична особа може вважатися пацієнтом, якщо вона виявила бажання та дала згоду на надання їй медичних послуг, та за медичними показаннями потребує отримання медичної допомоги.
Щодо закладів охорони здоров”я, то вони стають суб”єктами медичних правовідносин за наявності договору з пацієнтом, державної реєстрації у встановленому законом порядку, ліцензії, належної кваліфікації медичного персоналу.

Незважаючи на те,що кожна особа має право на медичну допомогу, існують деякі винятки. Насамперед, це стосується малолітніх дітей та інших недієздатних осіб.
В свою чергу, особа, яка не досягла 14 років, має часткову цивільну дієздатність (ст.31 ЦК України), тому не може самостійно звертатися до медичних закладів за отриманням відповідних послуг. Разом з таким пацієнтом повинні бути батьки або піклувальники. Однак,це не стосується випадків надання невідкладної медичної допомоги, коли існує реальна загроза життю людини.
Згідно з Основами законодавства України про охорону здоров’я
невідкладний стан людини — раптове погіршення фізичного або психічного здоров’я, яке становить пряму та невідворотну загрозу життю та здоров’ю людини або оточуючих її людей і виникає внаслідок хвороби, травми, отруєння або інших внутрішніх чи зовнішніх причин.

Щодо пацієнтів,які досягли 14 років, то Цивільний кодекс дозволяє надавати медичну допомогу за їх згодою (без участі батьків), а також надає їм право самостійно обрати лікаря та методи лікування відповідно до рекомендацій лікаря.

Крум того, відповідно до статті 285 ЦК України, повнолітня фізична особа має право на достовірну і повну інформацію щодо стану свого здоров”я, у тому числі на ознайомлення з відповідними медичними документами. Однак, слід зазначити, що у разі, якщо інформація про стан здоров”я хворого може зашкодити процесові лікування або погіршити стан здоров”я пацієнта, медичні працівники мають право дати неповну інформацію щодо стану здоров”я фізичної особи або обмежити можливість ознайомлення з деякими медичними документами.

Наразі наша країна знаходиться на етапі реформування медичної системи. Створено Національну службу здоров”я України, впроваджується система “гроші йдуть за паціентом”, тобто вищезазначена Служба буде оплачувати реально надані медичні послуги за кожного пацієнта. Обирати лікаря можна незалежно від місця прописки. Медичні заклади поступово переходять на електронний документообіг і вже зараз декларацію з обраним лікарем можна заповнити онлайн. Вподальшому також будуть впроваджені електронні медичні картки пацієнтів, лікарняні листи.